Шановні п'ятикласники розпочинайте вивчення нової теми згідно дати які вказані для кожної підгрупи, для цього потрібно прокрутити в низ. Уважно опрацювати матеріал та виконати домашнє завдання. Інші теми будуть пізніше доповнюватись.
Фото виконаних робіт надсилати на электрону адресу tetianaa14@gmail.com
Все буде добре!
Ілюстрації і анімаційні картинки, опубліковані в цьому блозі, взяті з відкритих джерел Інтернету і використовуються виключно в некомерційних цілях.
Тема: Органайзери, їх призначення. Види органайзерів.
Практична робота: пошук моделей-аналогів
Д/З: перейдіть за посиланням перегляньте призентацію, скласти банк ідей
Об’єкт проектної діяльності №10: Побутові електроприлади в моєму житті
Основна технологія: Технологія безпечного користування електроприладами.
Тема:узагальнення теми безпечного користування електроприладами.
Тематична
Об’єкт проектної діяльності №10: Побутові електроприлади в моєму житті
Основна технологія: Технологія безпечного користування електроприладами.
Тема: Правила користування побутовими електроприладами.
Д/З:Зробити памятку про безпечне користування електроприладами
Об’єкт проектної діяльності №10: Побутові електроприлади в моєму житті
Основна технологія: Технологія безпечного користування електроприладами.
Тема: Ознайомлення з різновидами побутових електроприладів.
Практична робота «ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РІЗНОВИДАМИ ПОБУТОВИХ ЕЛЕКТРОПРИЛАДІВ»
Послідовність виконання роботи
1. Розглянути запропоновані зображення побутових електроприладів, назвати їх.
2. Визначити, які з них належать до нагрівальних, а які — до освітлювальних.
3. Розподілити нагрівальні прилади за призначенням:
• для приготування їжі;
• для додаткового опалення житлових приміщень;
• для нагрівання рідини;
• для особистої гігієни та прасування.
4. Заповнити таблицю за запропонованим нижче зразком.
5. Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці
Об’єкт проектної діяльності №10: Побутові електроприлади в моєму житті
Основна технологія: Технологія безпечного користування електроприладами.
Тема:Побутові електроприлади в моєму житті.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Презентація виготовлених виробів.
Д/З: підготувати вироби до презентації.
Фото виконаних робіт надсилати на электрону адресу tetianaa14@gmail.com
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Тема:Визначення собівартості.Догляд за виробами на дротяній основі.
Перегляньте будь ласка відеоматеріал
Д/З: Опитування по темі
підготувати вироби до презентації.
Фото виконаних робіт надсилати на электрону адресу tetianaa14@gmail.com
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Тема: Остаточна обробка виробу.
Д/З:Провести міні маркетингові дослідження.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру
Д/З:сплести невеличкий виріб в данній техніці.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Продовжуємо Урок по виготовленню вереску в петельній техніці (перегляньте майстер-клас)
Але перш ніж перейти до роботи, пригадаємо правила техніки безпеки (вступний інструктаж)
1.Перед початком роботи підготувати робоче місце.
2.Сидіти прямо, не нахиляючи низько голову.
3.Роботу виконувати при достатньому освітленні.
4. Роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.
5. Інструменти класти на стіл ручкою до себе, передавати – ручкою
від себе. Ножиці кладуть, зімкнувши леза, гострими кінцями від
працюючого. Передавати ножиці, тримаючи за зімкнуті леза.
6. Зберігати інструменти слід у спеціальній коробці.
Д/З: виготовити свій варіант квіткм в петельній техніці.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Урок по виготовленню вереску в петельній техніці (перегляньте майстер-клас)
Але перш ніж перейти до роботи, пригадаємо правила
техніки безпеки (вступний інструктаж)
1.Перед
початком роботи підготувати робоче місце.
2.Сидіти прямо, не нахиляючи низько голову.
3.Роботу виконувати при достатньому освітленні.
4. Роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.
5. Інструменти класти на стіл ручкою до себе, передавати –
ручкою
від себе. Ножиці кладуть, зімкнувши леза, гострими кінцями від
працюючого. Передавати ножиці, тримаючи за зімкнуті леза.
6. Зберігати інструменти слід у спеціальній коробці.
Д/З: виготовити свій варіант квіткм в петельній техніці.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Тема. Орнамент
і колорит. Поєднання кольорів у бісероплетінні.
Мета: навчальна - ознайомити з орнаментом та колоритом; поєднанням
кольорів; дати короткі відомості про техніки виготовлення бісерних виробів;
розвиваюча –
розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак,
пізнавальний інтерес до навчального
предмету; виховна – виховувати повагу до традицій українського народу;
виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання
правил безпечної праці та санітарно- гігієнічних вимог.
Властивості бісеру, його магічне значення
Знання про різні властивості бісеру,
включаючи й містичні дають можливість уважніше ставитися до вибору бісерних
виробів. Бісер виготовляють зі скла, а скло часто використовувалося магами й
віщунами як засіб для ясновидіння.
Найпростіші вироби – фєнєчки –
володіють властивістю «відганяти» лихе око і заздрість. Існують дані, що за
допомогою виробів з бісеру можна зняти головний біль і справитися зі стресом.
Кожен майстер вкладає частинку своєї душі у
виріб. І це залежить від того, з яким настроєм і бажанням майстер робить свою
роботу. Вироби ручної роботи володіють властивою тільки їм енергетикою. От чому
деякі речі нам здаються «теплими», а інші не викликають ніяких емоцій.
Оскільки бісерні вироби, особливо
прикраси, легко вбирають негативну енергію, їх часто носять як обереги й
амулети. При перенасиченні негативною енергією виріб з бісеру може порватися
або загубитися.
Купуючи виріб з бісеру, пам’ятайте. Спочатку його треба «розрядити»–
на декілька днів покласти в землю. Через деякий час виріб «налаштується» на
нового господаря й охоронятиме його від сторонніх дій.
Найсильнішу енергетичну дію мають картини з
бісеру, оскільки енергетикою володіє не тільки матеріал, а й зображення. Тому
картини з бісеру є не лише амулетом помешкання або оберегом людини, а й
джерелом енергії.
Роль кольору в бісероплетінні
Кольори в бісероплетінні також відіграють важливу роль.
Вважається, червоний колір – колір любові. Але в бісерних виробах це не так.
Червоні та оранжеві відтінки бісеру дуже добре захищають свого господаря від
«лихого» ока. Однак велика кількість бісеру цього кольору може викликати у
людини сильні шлункові або кишкові розлади.
Жовтий колір також добре захищає. Жовтий
бісер з металевим блиском має властивість притягати прибуток до господаря.
Якщо у вас є проблеми, пов'язані з
самотністю, то найкраще підійде голубий або зелений колір без металевого
блиску.
Чорний і білий бісер без металевого блиску
дуже добре очищає біополе людини від негативних емоцій, робить його роздум
твердим, а волю – непохитною.
Бузковий бісер з металевим блиском наближає до нових романтичних стосунків.
Д/З: Намалюйте квітку якуб ви хотіли виготовити.
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Тема: Види бісеру.
Види бісеру
Прозорий — це бісер, виготовлений з повністю або ж частково прозорого матеріалу. Крізь нього чітко видно нитку. Прозорий бісер має бути одним із найдешевших, оскільки виготовлення не вимагає широкого залучення виробничих процесів. В скло «вплавляється» колірний пігмент, який охороняє бісер від облізання, вигоряння на сонці і втрати кольору під час впливу хімічних засобів. Прозорий бісер є основним, на його основі виготовляється великий асортимент. Іноді такі намистинки покривають блиском, що надає йому «мокрого» ефекту  Непрозорий — бісер, виготовлений із непрозорого скла. Як і прозорий, вважається одним із найдешевших видів бісеру. Не боїться потрапляння сонячного світла. Більше того, він не втрачає свою красу при потраплянні на нього побутових засобів для чищення.   Прозорий з зафарбованою серединою — пофарбований зсередини бісер найрізноманітніших кольорів. Робиться з простого прозорого скла. Бісер зовсім не втрачає свій колір при зіткненні з одягом або шкірою, адже він забарвлений зсередини. Але в роботі бісер все ж проявляє свій складний характер: він не любить тривалого перебування у воді і впливу сонячних променів, не терпить багаторазового використання — фарба в отворі стирається. Однак, попри ці складності, прозорий бісер з фарбованою серединою дуже гарний в готовому виробі.  Прозорий кольоровий бісер з кольоровою серединою і блискучим покриттям. Дивовижний бісер з подвійним кольоровим ефектом. Наприклад, жовтий прозорий бісер з помаранчевою фарбованою серединою. Металік — непрозорий бісер з покриттям різних відтінків металу. Може стиратися в процесі носіння виробу.  Глазурований непрозорий бісер має широку колірну гаму, може бути матовим або блискучим. Але з часом глазур стирається під впливом води і сонця, а також при взаємодії з тілом, тому намагайтеся використовувати цей бісер для вишивання картин.  Гематитовий (графітовий) бісер має темно-сірий колір з блиском, схожий на гематитовий камінь.  Смугастий скляний бісер отримують шляхом вплавлення кольорових смуг, які ніколи не підведуть вас при пранні і носінні.   |
Виробництво бісеру (перегляньте відео)
На скляних заводах бісер виробляють способом витягування та видування з пофарбованого або емальованого скла товстостінних трубочок невеликого діаметра. Їх нарізають на маленькі шматочки так отримують січений бісер. Щоб округлити ці шматочки, їх поміщають в залізний розжарений циліндр, у якому міститься суміш піску та вугільного порошку. Циліндр швидко обертається, а кусочки округляються. Так отримують бісер. Нарізаючи скляні трубочки на більш довші шматочки, одержують стеклярус.
Д/З: перегляньте Цікавий лайфхак для залишків страз
Об’єкт проектної діяльності №9: Декоративні квіти
Основна технологія: Технологія виготовлення виробів з бісеру.
Тема: Бісероплетіння як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Історія виникнення бісеру.
Мета: Навчальна – ознайомити з історичними відомостями про походження, виробництво й застосування бісеру; ознайомити матеріалами та інструментами, необхідними для бісерного плетіння; дати короткі відомості про техніки виготовлення бісерних виробів; Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету; Виховна – виховувати повагу до традицій українського народу; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .
Бісер – це світ, у якому поєднуються найрізноманітніші сторони людського обдарування: майстерність виробника скла, вміння вишивальниці, фантазія художника. Бісер, палаючий різними вогнями, дарує відчуття особливої радості, арівності, загадковості.
Зараз ми переживаємо «бісерний бум», який зв’язаний з тим, що відомі кутюр’є стали активно використовувати вишивку бісером у своїх моделях, а як аксесуари до них пропонують вишукані прикраси з бісеру.
Протягом
століть створювалось народне мистецтво, розмаїте й багатогранне. Виникло воно з
любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби на тільки бачити
і відчувати красу, а й творити її власними руками.
Бісероплетіння міцно займає своє місце поряд з іншими видами
декоративно-ужиткового мистецтва.
Історичнівідомості про походження бісеру
Колись, в дуже далекі часи, фінські купці везли по Середземному морю здобуту в Африці природну соду. Зупинившись на ночівлю, вони стали готувати собі їжу на вогнищі, яке обклали шматками соди. Вранці купці виявили чудовий злиток. Який був твердим як камінь – це було скло. Саме так виникло скляне виробництво та почалося виготовлення штучних перлів. По-арабські «фальшиві» перли називали «бусером».
Завдяки удосконаленню технологій скляні намистинки з часом ставали все дрібніше і їх стали називати бісером.
Бісер знаходять у всіх країнах і в усіх культурах. Були часи, коли його використовували не тільки для виготовлення прикрас, а й як засіб платежу, бо ціна бісеру була майже однакова з ціною на перли.
Розкопки доводять, що на території колишньої держави, ще в 8-9 ст. майстри виготовляли скляне намисто, але протягом декількох століть бісер ввозили з Венеції, Чехії та використовували нарівні з дорогим камінням.
На початку 19 ст. бісероплетіння було популярним в аристократичному колі, як музика, танці. Вишивали бісером все: картини, скатертини, сумочки, пояса, різноманітні сохли, шкатулки та інші речі.
Види народних прикрас з бісеру – це намисто, браслети, комірці, ґердани, ланцюжки.
В 19 ст.,
крім майстерень в селах, почали готувати бісерниць в Петербурзькій школі
народного мистецтва та в школах художнього рукоділля. З тих часів популярність
бісеру тільки зростає.
Д/З: Знайти цікаві факти про бісер та записати в зошит, фото надіслати мені
Продовжуємо готуватися до Великодня, прикрашаємо оселі!
Допомагаємо мамам в приготуванні святкового столу!
Готуємось до Великодня, прикрашаємо оселі!
Допомагаємо мамам в приготуванні святкового столу!
ідеї для 5-9 класів.
https://www.youtube.com/watch?v=umPe9JJTqWw
https://www.youtube.com/watch?v=PXNu9FQFLxY
https://www.youtube.com/watch?v=I5THwayoGR8
Також черпайте ідеї в інтернеті, можна виконувати роботи з паперу чи картону, фетру, фоамірану та природніх матеріалів. Включайте метод фантазування.
Фото виконаних робіт надсилати на электрону адресу tetianaa14@gmail.com
Об’єкт проектної діяльності №8: Писанка
Д/З: Виготовляти писанки в різних техніках(готуємося до свята).
Робити фото та скидати мені.
Орнамент писанки складається з поєднання певних знаків-символів та кольорової гами , що збереглися на Україні з давніх часів, як бачення та сприйняття навколишнього світу та безмежжя Всесвіту. Символічних малюнків у писанках понад 100.
Об’єкт проектної діяльності № 8:Серветка
Основна технологія: Технологія виготовлення вишитих виробів початковими, лічильними та декоративними швами.
Узори, вишиті поверхнево-нашивними техніками: а — шов «качалочки»; б — низь (низинка); в — штапівка; г — хрестик; ґ — поверхниця; д — заволікання; е — занизування
Для того, щоб Ваші вишиті речі завжди виглядали привабливо та з часом не втрачали свої естетичні якості, треба правильно за ними доглядати. Особливістю вишитого одягу є те, що тканина, на яку нанесено вишивку, та сама вишивка мають часто різні вимоги до умов прання та прасування. Тобто, те що дозволено робити з тканиною, не завжди можна робити з вишивкою. Тому зверніть увагу на наступні поради.
Прання вишитих виробів рекомендуємо здійснювати вручну окремо від інших речей із застосуванням рідкого прального засобу. Уникайте речовин, які містять у своєму складі пероксид та хлор.
Не бажано вироби з вишивкою викручувати та терти. Але якщо забруднення не вдалося ліквідувати, то у цьому випадку можна спробувати обережно потерти пляму маленькою м’якою щіткою.
Вироби з ажурною вишивкою вимагають більшої обережності при пранні. Перуть їх у теплій мильній піні без тертя та викручування.
При прасуванні не нехтуйте порадами, зазначеними на етикетці. Вибирайте необхідний температурний режим на прасці для Вашої тканини (льон, шерсть, шовк тощо). Легше прасувати виріб з вивороту, коли він ще вологий, підстеливши під низ м’яку серветку. Це збереже об’ємність вишитого орнаменту. Робіть природні рухи праскою у тому напрямку, у якому лежать стібки вишивки. Прасуючи великий виріб, рухайтесь від центру до країв. Частини виробу, не покриті вишивкою, рекомендуємо прасувати з обох боків.
Якщо у Вас вишивка, виконана металізованою ниткою – прасуйте такий виріб, покривши бавовняною серветкою.
Після прасування не бажано вироби відразу складати. Їм потрібен час як слід висохнути та охолонути. За будь яких умов уникайте висихання вишитих виробів під прямими сонячними променями як влітку, так і взимку.
Дотримання цих порад збереже Ваші речі привабливими на довгий час, а Вас - задоволеними.
Д/З: Скласти памятку про догляд за вишитими виробами.(в зошиті)
□ навчальна: забезпечити засвоєння
учнями знань із послідовності підготовки й виготовлення вишитого виробу та
способів перенесення візерунка вишивки на тканину; формувати уміння планувати
роботу, вибирати спосіб перенесення малюнка і виконувати перенесення (за потребою);
□ розвивальна: сприяти розвитку
пізнавальних інтересів учнів, навичок групової роботи;
□ виховна: виховувати культуру
праці, повагу до традицій українського побуту, бажання працювати, створювати
вироби власними руками, доброзичливість до товаришів.
Народна мудрість учить, що, вирушаючи у подорож, перед довгою дорогою треба присісти ненадовго та все ретельно обміркувати. Давайте й ми дослухаємось до цієї поради. Діти, хочу нагадати вам відоме прислів’я: «Як роботу розпочнеш, так її й закінчиш», тобто для того, щоб отримати потрібний результат, насамперед необхідно чітко продумати та спланувати свої дії. Адже саме планування надає змогу вибрати правильні методи й технологічну послідовність під час виготовлення нових виробів. Отже, якщо ви навчитеся планувати свою роботу, це дасть можливість цілком реалізувати свій творчий задум.
На минулих уроках ви уже розібралися що таке композиція, та розробляли узор для вишивання, а сьогодні ми навчимося знаходити правильне місце розташування візерунка на виробі. Для цього нам потрібно визначитись з технікою виконання та його кольоровою гаммою.
П'ять способів переведення малюнків на тканину
Який із них вибрати, залежить від кольору тканини (світла
або темна) і особливостей її поверхні — фактури (гладка або ворсиста).
Крім
того, враховується техніка вишивання (за рахунком ниток чи за вільним контуром
вишивки). Почнемо з найпростішого способу.
1.
Так переводять малюнки на гладенькі тканини будь-якого кольору: для світлої тканини беруть темний копіювальний папір, для темної — світлий (жовтий, червоний). Бажано мати набір кольорового копіювального паперу. Оскільки копіювальний папір бруднить тканину, то для білої тканини краще використати папір жовтого чи зеленого кольору, тобто такий, який не залишає яскравого масного сліду. На добре пропрасовану тканину кладуть копіювальний через копіювальний папір глянцевою (блискучою) стороною вниз і зверху приколюють малюнок. щоб у процесі роботи рисунок не зсунувся. Контури рисунка акуратно обводять гостро заструганим олівцем (тканина повинна лежати на твердій поверхні), пам’ятаючи, що в процесі вишивання виправити викривлення ліній контура набагато важче.
2.
Переведення малюнка «припорохом» через трафарет
«Припорохом» через трафарет переводять малюнок на тканину будь-якого кольору і
фактури, у тому числі й на бархат.
|
|
3. Переведення малюнка методом
прошивання за допомогою целофану, кальки або цигаркового паперу
Такий
спосіб переведення використовують для темних ворсових тканин.
Насамперед перемальовують малюнок з паперу на целофан (авторучкою) або
прозорий папір, потім накладають малюнок на
тканину, закріпляють булавками і по контуру прострочують на швейній
машині або прошивають швом «уперед голку». Потім папір акуратно
відривають. Недоліком цього способу є те, що лінія контуру малюнка пунктирна.
4.
Переведення малюнка на тканину за допомогою світлового
ящика
На дно звичайного дерев’яного ящика ставлять
настільну електричну лампу і накривають ящик склом. На скло кладуть малюнок, на
нього — прозору тканину, для надійності скріпляють їх шпильками, вмикають
світло й обводять контур малюнка гострим м’яким олівцем
(М-2М).
5.Переведення малюнка за допомогою компресного паперу
Тканину
кладуть на тверду поверхню, накривають компресним папером вощаною стороною
вниз, зверху розміщують малюнок і
скріплюють усі три шари шпильками. Потім обводять малюнок олівцем,
звільняють тканину і на ній кольоровим світлим олівцем посилюють
зображення.
Складніше
скопіювати узор із готової вишивки. Вишитий узор перезнімають
так: готовий виріб накривають склом, на нього кладуть прозорий папір, фіксують
краї клейкою стрічкою і обводять контури
узору олівцем. Якщо немає прозорого паперу, узор із тканини переводять
«бабусиним» способом: кладуть на узор непрозорий лист паперу, закріплюють по
краях шпильками і труть по паперу алюмінієвою ложкою, поки не з’явиться контур
узору. Папір
знімають і поправляють переведений
контур олівцем, звіряючись
з оригіналом.
Практична робота:
Виконати ескіз серветки з правельно розташованим візерунком в кольорі, для будь якої техніки( чи хрестиком, чи гладдю).
Можна створити композицію з використанням ілюстрацій різних орнаментів методом
аплікації, у техніці «колаж», з поєднанням аплікації та зарисовок олівцями,
створення композиції олівцями, з опорою на моделі-ана- логи,
створення ексклюзивної композиції з використанням досвіду своєї родини.
Щоб вишивка була гарною, необхідно правильно розмістити
її на виробі (серветці, доріжці тощо), а форми й розміри її повинні
гармоніювати з формою й розмірами виробу.
Узор вишивки має бути і не занадто маленьким, і не
дуже великим, розміщувати його потрібно перш за все на тій частині, яка більше
привертає до себе увагу.
Якщо узори симетричні, то не можна допускати зміщення елементів вгору чи вниз, вліво чи вправо.
Д/З: Виконати практичну роботу в зошиті.
1 — копіювальний папір; 2 — лінійка; 3 — сантиметрова стрічка; 4 — калька; 5 — олівець; 6 — нитковтягувач; 7 — нитки для вишивання; 8 — нитки для шиття; 9 — вишивальні голки; 10 — голки для шиття, 11 — гольник з шпильками; 12 — полотно для вишивання, 13 — п'яльці; 14 — кілочок; 15 — крейда; 16 — наперстки; 17 — ножиці для розкроювання тканини; 18 — ножиці для розрізання ниток; 19 — ножиці для обрізання кінців ниток та вирізування; 20 — різець
Ручна голка — це тонкий металевий стержень із гострим кінцем і заокругленим вушком для всиляння нитки. Тоншими голками шиють або вишивають на тонких і м’яких тканинах (шовк, бавовна, вовна), товщими — на товстіших і грубших (костюмних тканинах).
Під час виготовлення аплікації з текстильних матеріалів голки використовують для приметування деталей аплікації на основу, для закріплення їх декоративним швом та для оздоблення деталей аплікації вишивкою.
Ручні голки для виготовлення аплікації добирають відповідно до щільності оброблюваної тканини, товщини нитки та вида шва, який виконуватимуть.
• У чому особливість підбору голок для виконання аплікації?
Шпильки (булавки) — тонкі металеві стержні з гострим кінцем і округлою головкою на тупому кінці. Їх використовують для сколювання деталей при розкроюванні та пошитті.
Ножиці — інструмент для різання, який застосовують для розкроювання деталей виробів, для розрізання, обрізання ниток тощо.
Для виконання аплікації потрібно мати комплект ножиць (мал. 26):
- великими ножицями розкроюють деталі виробу;
- ножицями середніх розмірів розрізають нитки, обробляють краї деталей виробу, а також вирізають шаблони;
- маленькими ножицями із зігнутими кінцями обрізують робочу нитку, вирізують маленькі деталі аплікації.
Ножиці: а — великі кравецькі; б — середні; в — маленькі із зігнутими кінцями
Чи знаєш ти
Сучасне виробництво виготовляє ножиці із загостреними лезами не лише під праву руку (правшам), але і під ліву (лівшам). Придбати їх можна у спеціалізованих магазинах.
Наперсток — це пристосування, яке використовують для полегшення протягування голки через тканину та для захисту пальців рук від поранення. На поверхні наперстка є невеличкі заглиблення, що запобігають зісковзуванню голки.
• Які ножиці потрібні для виготовлення виробу з аплікацією?
• Як правильно підібрати наперсток?
Наперстки існують різних розмірів, із дном і без дна. Наперсток із дном використовують під час пошиття легкого одягу та білизни, а також під час вишивання, виконання аплікації тощо, а без дна — під час виготовлення верхнього одягу.
Добирають наперсток відповідно до товщини середнього пальця правої руки. Він повинен щільно прилягати до пальця, але не стискати його. Під час роботи наперсток надівають на середній палець, а голку тримають великим і вказівним пальцями так, щоб її вушко впиралося в наперсток.
Нитковтягувач — пристосування для полегшення всиляння нитки в голку (мал. 28). Для того щоб всилити нитку в голку за допомогою нитковтягувача, треба:
- просунути дротикову петлю нитковтягувача у вушко голки;
- всилити у петлю нитковтягувача нитку;
- протягнути петлю разом із ниткою через вушко голки.
П'яльці — пристосування для вишивання, приметування і пришивання деталей аплікації на основу. Вони призначені для того, щоб тканина під час роботи не стягувалася, а вишивальні стібки розміщувались рівномірно, утворюючи потрібний малюнок.
П'яльці розрізняють за формою (круглі, овальні, квадратні) , за матеріалом (дерев'яні, металеві, пластмасові) і за розміром (розмір п'ялець повинен бути меншим за розміри тканини).
Види п'ялець за формою: а — круглі; б — овальні; в — квадратні
Послідовність заправляння тканини у п'яльці така (мал. 30):
- на менше кільце п'ялець зверху накласти тканину;
- поверх тканини накласти велике кільце п'ялець і надягнути на менше;
- тканину натягнути у напрямі ниток основи і піткання, щоб вона не провисала, але була й не дуже натягнутою та не перекошувалася.
Заправляння тканини у п'яльці
Кілочок — дерев'яний, кістяний або металевий стержень із загостреним кінцем. Його використовують для видалення ниток приметування, а також для вирівнювання куточків деталей.
Лінійку та сантиметрову стрічку застосовують для розмічання аплікації на основі, для вимірювання точних розмірів аплікації та виробу, який вона оздоблюватиме.
Калька — тонкий прозорий папір. Використовують для переведення малюнків, орнаментів тощо.
Копіювальний папір застосовують для переведення малюнка аплікації на основу. Чорний копіювальний папір підійде для світлої тканини, а білий та кольоровий — для темної. За його допомогою переносять малюнок аплікації на картон для подальшого виготовлення шаблонів.
Картон або щільний папір використовують для виготовлення шаблонів деталей аплікації.
Олівці потрібні для розробки і переведення малюнка аплікації, для виготовлення шаблонів, для нанесення розміточних ліній на виворітний бік тканини. Використовують м'який графітний олівець або кольорові — для темних тканин. Для нанесення ліній на тканину використовують спеціальні олівці і маркери, сліди яких змиваються під дією води, або просто зникають через деякий час. Для розмітки ліній на тканині використовують також пласкі загострені шматочки кравецького мила або крейди різного кольору.
Копіювальний різець (копір) — це диск, прикріплений до рукоятки. За його допомогою можна легко і чітко через копіювальний папір перенести контури малюнка аплікації на основу.
Запам’ятай
• Голка має бути гострою, пружною, неламкою, добре відполірованою, з гладеньким вушком;
• занадто товста голка, проколюючи тканину, залишатиме на ній отвори, а занадто тонка — буде важко протягувати нитку через тканину;
• копіювальний папір бажано накладати з виворітного боку тканини, щоб не забруднити її;
• інструменти та пристосування використовують лише за призначенням. Після виконаної роботи їх зберігають у спеціальних гольниках, чохлах, футлярах, контейнерах, органайзерах тощо.
Інструменти і пристосування | Призначення інструментів і пристосувань |
Ручна голка | |
Шпильки | |
Маленькі ножиці з гострими зігнутими лезами | |
Нитковтягувач | |
Наперсток | |
Калька | |
Копіювальний різець |
Мета: поглибити знання учнів про українську народну вишивку як
вид декоративно-прикладного мистецтва; ознайомити учнів із правилами створення
композиції, її регіональними особливостями; навчити складати орнаменти української
вишивки на основі набутих знань; розвивати увагу, логічне й образне мислення,
творчість, художні та естетичні здібності; коригувати вимову; виховувати
наполегливість, цілеспрямованість; формувати національну самосвідомість,
прищеплювати учням любов до народного мистецтва.
Д/З: Виконайте свій ескіз композиції.
Фото виконаних робіт надсилати на электрону адресу tetianaa14@gmail.com або у вайбер.
25.03.22 (для І групи)48
24.03.22; (для ІІ групи)
28.03.22 (для Іванівської філії)
Тема: Українська вишивка- традиційний вид оздоблення виробів.
Мета: ознайомити учнів з українською вишивкою, видами виробів, оздоблених вишивкою, орнаментом та його видами; виховувати бережливе ставлення до народних традицій, матеріалів; розвивати спостережливість, увагу, творчість.
Багатство душі людської відображається у творенні прекрасного. Ще в давні часи людині важливо було не просто мати сорочку чи шматок полотна для витирання рук, а через глибокий і магічний зміст оздоблювальних знаків творити красу в повсякденному житті.
Українська народна вишивка серед розмаїття декоративно-ужиткових мистецтв посідає одне з чільних місць. Сьогодні ти є спадкоємцем чудових зразків вишивального мистецтва. Сьогодні у нас є можливість поринути у світ мистецтва вишивки та примножити невичерпне багатство, створити власні вироби з вишивкою.
Вишивка – традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва, у якому композиційне зображення виконують на основі вишивальними нитками чи іншими оздоблювальними матеріалами ручним або машинним способом.
Вишивання – це процес виконання вишивки. За допомогою лише голки та вишивальних ниток (або інших матеріалів для вишивання) на чистому полотні народжуються мальовничі, з глибоким змістом візерунки.
Матеріалами для вишивання є основа, на якій вишивають, та оздоблювальні матеріали, якими вишивають. Для вишивання використовують не тільки ткані й неткані текстильні матеріали, вишивальні нитки, а й шкіру, замшу, бісер, лелітки, перли та інші оздоблювальні матеріали.
Вишивка в Україні – це не лише улюблений і поширений вид рукоділля, а й світ краси і поетичних образів. Вона традиційно виконує певні функції: декоративні, обрядові, магічні. Нині основною серед них є декоративна функція – прикрашання одягу, побутових, обрядових, інтер’єрних виробів тощо.
У давні часи важливішими були магічні й обрядові функції вишивки. Вишивка споконвіку супроводжує людину протягом усього життя. Її використовують на хрестинах, під час народних свят, урочистих подій, на весіллях, під час проводжання людини у вічну путь
Вишивкою здавна щедро оздоблюють одяг: жіночі головні убори, жіночі, чоловічій дитячі сорочки, плахти, кожухи, безрукавки, керсетки, кептарі, свити та ін. (мал. 28).
* Гаптувати – вишивати шовковими, золотавими або сріблястими нитками.
Мал. 28. Традиційний український одяг, оздоблений вишивкою
Серед обрядових, інтер’єрних і побутових виробів найбільше уваги приділяють вишиванню рушників, скатертин, наволочок, фіранок, простирадл та ін. Не було хат у селах України, де б не було вишитих виробів. Та й зараз у багатьох хатах цінується вишивка, яка надає оселі самобутнього колориту, комфортної енергетики, святковості, поетичності, урочистості (мал. 29).
Мал. 29. Оздоблення інтер’єру традиційного житла виробами з вишивкою
Українська вишивка – культурне надбання нашого народу. Вона зачаровує глибинністю, різнобарвністю, вишуканістю, дивовижною красою. За вишиванками українців пізнають у всьому світі.
Чи знаєш ти
Колись за так звані “золоті шви України” платили золотом, особливо цінувалося гаптування шовком. Пару волів треба було відlати за хустку, вишиту шовком.
Особливим елементом українського одягу є коралі. За коралі хату можна було купити. За словами арабських, європейських мандрівників кількасотрічної давнини, жінки в Україні на грудях носять “цілі скарби”.
Матеріали взяті з інтернету https://school.home-task.com/vishivka-yak-tradicijnij-vid-dekorativno/
Д/З: 1.В зошитах запишіть тему уроку та дайте відповідь на питання:
Яке значення в українській культурі має вишивка?
2. Підготуйте повідомлення про історію вишивки .
Тема: Асортимент тканин та ниток для вишивання.
Онлайн урок в Meet
Запишіть в зошити тему та всі виділенні визначення.
Тема: Властивості текстильних матеріалів рослинного походження.
Запишіть в зошити тему та всі виділенні визначення.
Пройдіть завершальний тест до теми (до кінця березня)
Повторення
Тема: Полотняне переплетення ниток у тканині.
Опрацюйте матеріал за підручником. параграф 1 ст.15-18
Практична робота: Виготовлення полотняного переплетення з паперу або ниток.
2. Виконання макета полотняного переплетення
Переглянте будь ласка інформацію з підручника.
Види конструкційних матеріалів. Натуральні волокна рослиного походження. Способи їх отримання.
1. Від чого залежить якість волокон рослинного походження?
2. Як використовують бавовну і льоноволокно?
3. Назви етапи виготовлення льоноволокна і лляної тканини.
4. Які етапи послідовності виготовлення льоноволокна відсутні? Виривання льону з коренем (тереблення), вимочування стебел
льону,___________ , зминання (м’яття) стебел,_____________________, вичісування.
5. На які види поділяють лляні тканини за призначенням?
6. Досліди народну творчість про льон і традиції його вирощування. Обговори свої знахідки з однокласниками.
7. Які етапи виготовлення тканини зображено на картинах В. Тропініна і М. Попова?
14.03.22 (для Іванівської філії)
Презентація листівок
Онлайн урок в Meet
Фото виконаних робіт надсилати на электрону адресу tetianaa14@gmail.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий